З-поміж тріумфальних боїв Олександра Усика та Василя Ломаченка дуже часто в тінь відходить інший український чемпіон, історія якого насправді гідна не одного фільму.
Срібний призер Олімпійських ігор 2012 року Денис Берінчик (11-0, 7 КО) на власному прикладі довів: успіх - штука не з легких. Інколи за нього доводиться сплачувати занадто високу ціну... Ні для кого не секрет, що окрім яскравих виходів перед поєдинками, Берінчик відзначився і дуже нелегкою долею.
Свого часу йому довелося навіть побувати у місцях, після яких ламаються навіть найсильніші у світі люди:
Долари можна продавати? Що буде з курсом в Україні після приходу Трампа
Перевірки від газовиків вийшли на новий рівень: українцям розповіли про документ, який треба підписати
Податкова перевіряє українців за кордоном: що вже відомо
Українців попередили про три місяці без пенсії: у кого будуть проблеми з ПФУ
"Мене втоптали нижче плінтуса, посадили до тюрми, але я вибрав іншу дорогу. Це був 2005 рік, мені було 17 років. Прогресивний підліток, який ще багато чого не усвідомлював в цьому житті. Мені потрібні були гроші, щоб грати в автомати, в карти. У мене був джентльменський набір статей: розбій, грабіж і хуліганка. Посадили на чотири місяці до СІЗО луганського централу в 17 років. Там страх, там можна загубитися і забутися. Люди не повертаються, ні в яких іпостасях вже", - зазначав Берінчик в одному з інтерв'ю.
Це зараз він намагається контролювати свої емоції і надто запальний характер. Адже знає: вдома на нього чекає родина і права на помилку немає.
Відмовився Денис і від небезпечних хобі: тато з дитинства привчав його любити техніку, тому боксер частенько катався на мотоциклах - навіть старезною "Явою" не гребував. Але коли зрозумів, що може травмуватися і як наслідок - забути про спорт, розпродав усе, що було у гаражі.
"Спорт врятував моє життя. Я зрозумів, що в боксі можна багато чого досягти. Я відмовився від грабежів, від розбою, тренувався двічі на день і проводив на тренуваннях по дві-три години, щоб досягти своєї мети – олімпійської. Хочу звернутися до всіх хлопців, які займаються дурницями на вулиці: кидайте свої шкідливі звички, приходьте до тренувальних залів. Там можна змінити своє життя", – зізнався боксер.
Втім, СІЗО було не єдиним випробуванням, котре випало на нелегку долю чемпіона. Свого часу він втратив сина і ще довго не міг отямитися. Аби уникнути зайвих питань (а вони посипалися тоді, як сніг на голову) Берінчик опублікував у соціальній мережі фото, де на руках тримав... домовину із власним сином.
Це у сто разів важче, ніж отримати по пиці на рингу - говорив усім Денис. Але треба було рухатися далі і не впадати у відчай. Свого покійного сина, який прожив на цьому світі так мало, чемпіон називає не інакше, як янголом. Адже діти, котрих Бог забирає у віці до 7 років, вважаються безгрішними - принаймні, так стверджує церква.
"Смерть не відправиш у нокаут", - із щемом у серці коментував він.
Так чи інакше, але його приклад ще раз доводить: жодні життєві обставини не змусять по-справжньому сильну людину зламатися. І це варто запам'ятати кожному, кому здається, що "все пропало".
Нагадаємо, Берінчик розповів про смерть сина.
Як повідомляв портал Знай.ua, Берінчик показав, як готувався до бою з Морено.