Удар по системах водопостачання: ворог хоче залишити без води
Україна готується до можливих літніх атак на об’єкти системи водопостачання. Найбільша небезпека пов’язана з водозабірними вузлами, від яких залежать цілі населені пункти. Їх пошкодження може спричинити локальні перебої з водою та обмеження водопостачання. Як зазначає видання, система водопостачання складається з трьох основних етапів: забір води, її очищення та подальший розподіл через водопровідні мережі. Станції водоочищення, за оцінками фахівців, навряд чи стануть пріоритетною ціллю ударів, оскільки їх виведення з ладу не дасть значного ефекту. Навіть за погіршення якості вода все одно може використовуватися для технічних потреб і роботи каналізації, а постачання питної води можна організувати додатково.
Травень буде нестабільним і багатим на "сюрпризи": чого чекати від погоди
Літо прийде не за календарем: синоптик здивував прогнозом
Пенсіонерів поставлять перед вибором: у кого заберуть пенсію
Світло по 15 гривень за кіловат: тарифи на електроенергію стрімко зростуть
Реактивні "Шахеди" виснажують: експерт пояснив головну ціль безпілотників
Погода в Україні у травні 2026 року може здивувати різкими змінами та нетиповою прохолодою. За попередніми оцінками Українського гідрометеорологічного центру, останній місяць весни не поспішатиме радувати стабільним теплом і принесе чимало погодних контрастів. За прогнозами, середні температурні показники будуть дещо нижчими за звичні. У більшості регіонів повітря прогріватиметься до 12-15 градусів тепла, тоді як у гірських районах стовпчики термометрів коливатимуться в межах 9-12 °C. Це приблизно на півтора градуса прохолодніше за кліматичну норму. Втім, рівномірної погоди чекати не варто. Синоптики попереджають про значні коливання температури: у нічні години можливе похолодання майже до нуля, тоді як вдень в окремі періоди повітря здатне прогріватися до +30 °C і навіть вище.
Мобілізація може "помолодшати": у війську ініціюють нові обмеження для юнаків
В Україні знову заговорили про можливе зниження мобілізаційного віку. Причиною стала заява командира взводу 13-ї бригади НГУ «Хартія» Олександра Бутусова, який висловився за перегляд чинних підходів до комплектування армії. За його словами, мобілізаційний вік варто знизити до 23 років. Військовий аргументує свою позицію тим, що громадяни вже з 18 років отримують повний обсяг прав, а разом із ними — і обов’язки перед державою, серед яких є захист країни. На його переконання, цей баланс прав і відповідальності має бути реальним, а не формальним. Окремо Олександр Бутусов розкритикував рішення дозволити виїзд за кордон чоловікам віком до 22 років. Він назвав такий підхід популістичним і таким, що не відповідає умовам воєнного часу.
Ще одна країна ЄС вижене українців на вулицю: кого залишать напризволяще
Ірландія офіційно розпочинає згортання програми державного розміщення для українських біженців. Уже влітку тисячі родин можуть втратити житло, яке надавалось за рахунок держави. Уряд ухвалив рішення поступово припинити підтримку для українців, які прибули до країни до березня 2024 року. Йдеться приблизно про 16 тисяч осіб. Згідно з планом, який стартує у серпні, влада протягом шести місяців повертатиме готелі та орендоване житло назад у туристичний сектор і на приватний ринок. Українцям дадуть щонайменше три місяці, щоб знайти альтернативне житло. Водночас частина людей зможе зберегти право на державну допомогу. Це стосується так званих «вразливих категорій» — жінок із дітьми, людей з інвалідністю та літніх осіб.
Українцям готують нову індексацію зарплат: що може змінитися
В Україні можуть оновити правила проведення індексації заробітної плати вже у 2026 році. Кабмін доопрацював проєкт постанови, який уточнює перелік виплат, що підлягатимуть перегляду, а також пропонує змінений порядок розрахунку сум для окремих категорій працівників. Йдеться про оновлений проєкт постанови уряду щодо внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення №1078, який оприлюднили на порталі Спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських профспілкових об’єднань. Документ має привести чинні норми у відповідність до законодавства та конкретизувати, які саме доходи населення підлягатимуть індексації, а які не включатимуться до механізму осучаснення.