Данія має намір внести зміни до законодавства, згідно з якими українські чоловіки призовного віку більше не зможуть отримувати дозвіл на проживання за спеціальною програмою тимчасового захисту. Водночас українці, які вже перебувають у країні та мають відповідний статус, зможуть залишитися, пише Кyiv Independent.

Українські чоловіки в Польщі, фото: Facebook

Відповідно до нових пропозицій, громадяни України віком від 23 до 60 років не зможуть оформлювати право на перебування в Данії за спеціальним законом, ухваленим після початку повномасштабної війни.

Міністр імміграції Данії Мортен Бедсков зазначив, що країна продовжує підтримувати Україну, однак механізм тимчасового захисту не має використовуватися як спосіб уникнення виконання мобілізаційних обов'язків. Водночас зміни не стосуватимуться українців, яким уже надали право на проживання. За даними уряду Данії, близько 47,6 тисячі громадян України зможуть залишитися в країні. Також захист збережеться за чоловіками, які офіційно звільнені від військової служби.

Ініціативу Копенгагена розкритикував комісар Ради Європи з прав людини Майкл О'Флаерті. Він вважає, що такі рішення можуть бути частиною ширшої тенденції до скорочення гарантій захисту для українців у Європі.

За його словами, автоматичне виключення окремих груп людей із програм тимчасового захисту може створити ризики порушення прав людини. Він також наголосив, що питання, пов'язані з мобілізацією та відмовою від служби з певних причин, у деяких випадках можуть враховуватися під час розгляду заяв на міжнародний захист.

О'Флаерті нагадав, що країни, які приймають українських громадян, повинні розглядати кожне звернення індивідуально, беручи до уваги конкретні обставини заявника.

Рішення Данії було ухвалене на тлі обговорення майбутнього механізму тимчасового захисту українців у Європейському Союзі, який діє після початку повномасштабного вторгнення росії у 2022 році. Очікується, що дію цієї системи продовжать до березня 2028 року, однак паралельно розглядаються нові довгострокові правила перебування українців у країнах ЄС.

Прапор ЄС та України. Фото: скрін youtube

Деякі держави, зокрема Німеччина, Польща та Чехія, також розглядають можливі зміни до чинних правил. Водночас остаточні рішення залежатимуть від спільної позиції Європейського Союзу.

Водночас Данія має особливий статус, оскільки раніше отримала право не застосовувати окремі норми ЄС у сфері свободи, безпеки та правосуддя. Це дозволяє країні самостійно запроваджувати обмеження у міграційній сфері.