Уявіть: лунає дзвінок, у слухавці — схвильований голос дитини, яка просить терміново переказати гроші. Голос справжній, інтонації рідні, навіть слова-паразити ті самі. Але насправді це — запис, згенерований нейромережею з кількох секунд відео, яке ви самі виклали в соцмережі.
Саме так сьогодні працюють шахраї в Україні. За даними Національної поліції, у 2025 році було зафіксовано 26,9 тисячі кіберзлочинів, і 80% із них стали можливими не через складний хакерський злам, а через звичайне маніпулювання людиною. Жертва добровільно віддає CVV-код, пароль із SMS або дані картки — бо переконана, що рятує близьку людину.
Як шахраї копіюють голос і обличчя
Алгоритми штучного інтелекту навчилися створювати переконливі дипфейки в реальному часі. Зловмиснику достатньо знайти коротке відео або голосове повідомлення людини у відкритому доступі — і нейромережа генерує аудіозапис із будь-яким текстом. Під час дзвінка жертва чує «живий» голос сина, доньки чи матері.
Для посилення ефекту шахраї інтегрують цифрові маски у відеодзвінки в месенджерах. На екрані з'являється обличчя знайомої людини, яка через «поганий зв'язок» просить про допомогу і зникає одразу після переказу грошей. Як зазначають у Кіберполіції, такі технології вже активно використовуються проти українців.
Війна як інструмент тиску
Окремий шар злочинних схем — спекуляція на темі війни. Шахраї створюють підроблені профілі реальних військовослужбовців і волонтерів, збираючи благодійні пожертви у власні кишені. Інший сценарій — дзвінок із повідомленням про потрапляння близької людини в полон із вимогою негайного «викупу».
Працюють і класичні фішингові схеми: повідомлення про «допомогу від ООН» або «виплати за програмою "ЄПідтримка"», посилання на підроблені сайти «безпечної доставки» на торговельних майданчиках. Усе це — пастки, створені для викрадення даних картки.
Чому шахраї залишаються безкарними
Попри майже 49 тисяч зареєстрованих проваджень за статтею 190 ККУ, до суду доходить лише 18–21% справ. Найбільша концентрація шахрайств фіксується у Києві, Дніпропетровській та Харківській областях. Водночас правоохоронці визнають: реальна кількість постраждалих значно вища — багато хто просто не звертається по допомогу, вважаючи це марною справою.
Фахівці з кібербезпеки радять: якщо вам телефонують із тривожною новиною і просять гроші — покладіть слухавку і зателефонуйте рідній людині напряму. Жоден банк чи державна установа ніколи не просить повідомити CVV-код або пароль із SMS телефоном. І головне — не публікуйте голосові повідомлення та відео з близькими у відкритому доступі: саме це стає сировиною для дипфейків.
Раніше портал Знай повідомляв, хочуть купити авто, а гроші зникають: схема обману на ринку машин.
Також наш портал інформував, SIM-карта зникла — а кредит уже на вас: як шахраї обходять захист.
Більше деталей читай у матеріалі: пароль вас не врятує: як шахраї виманюють дані в українців.