QR-код із "Дії" передали шахраям: українцям вішають кредити на сотні тисяч

Уявіть: вам надходить сповіщення про прострочений кредит на 200 тисяч гривень, якого ви ніколи не брали. Дзвінки з фінансової установи, погрози колекторів, зіпсована кредитна історія — а все почалося з одного QR-коду, який ви зчитали на сайті, схожому на державний портал. Саме так сьогодні працює одна з найнебезпечніших шахрайських схем в Україні.

49 тисяч справ за рік — і лише 20% доходять до суду

У 2025 році правоохоронці внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань 48 871 кримінальне провадження за статтею 190 Кримінального кодексу — шахрайство. З них 26,9 тисячі — кіберзлочини. При цьому реальна кількість постраждалих значно більша, адже далеко не всі звертаються до поліції.

Найтривожніше інше: лише 18–21% справ доходять до суду з обвинувальними актами. Більшість проваджень роками лежать без руху, а зловмисники продовжують безкарно спустошувати рахунки українців. За даними банківського сектору, загальна кількість незаконних карткових операцій сягнула 256 тисяч випадків.

QR-код як ключ до вашого цифрового підпису

Нова схема поєднує фішинг із державною цифровою інфраструктурою. Шахраї розсилають посилання, які візуально повністю копіюють інтерфейс порталу "Дія". Під приводом обов'язкової верифікації або оновлення даних користувачеві пропонують зчитати спеціальний QR-код.

Насправді цей код передає стороннім особам повний контроль над електронним цифровим підписом жертви. Маючи його, зловмисники авторизуються у фінансових установах і дистанційно оформлюють десятки мікрокредитів. Гроші зникають, а борги залишаються на людині, яка навіть не підозрювала про їхнє існування.

Дипфейки, голосові клони та "термінові дзвінки"

Ще одна загроза, яка стрімко набирає обертів, — використання штучного інтелекту. Зловмисники беруть короткі аудіо- чи відеофрагменти з соціальних мереж і генерують голосові клони родичів. Жертва чує автентичний голос дитини або матері, яка благає про негайну фінансову допомогу після вигаданої ДТП.

Для підсилення ефекту аферисти навчилися інтегрувати динамічні цифрові маски у відеодзвінки в месенджерах. На екрані з'являється обличчя знайомої людини, яка через нібито поганий зв'язок просить про порятунок — і зникає одразу після переказу грошей.

За оцінками експертів, 80% сучасних онлайн-шахрайств стають можливими через пряме маніпулювання людським фактором. Потерпілі добровільно передають зловмисникам CVV-коди, паролі з SMS та інші конфіденційні дані.

Війна як інструмент обману: фейкові волонтери, евакуація та збори

Особливого цинізму шахрайські схеми набувають, коли експлуатують тему війни. Зловмисники створюють деталізовані підроблені профілі реальних військовослужбовців або відомих волонтерів, спрямовуючи благодійні пожертви у власні кишені. З'явилися схеми з вимаганням передоплати за організацію евакуації з гарячих точок або оренду житла у безпечних регіонах.

Психологічний терор досягає піку під час раптових дзвінків із повідомленням, що близька людина потрапила в полон або госпіталізована. Згорьованих родичів змушують негайно перераховувати викуп. Крім того, на тлі інфраструктурного дефіциту шахраї збирають авансові платежі за генератори та термінали Starlink, які ніхто не збирається постачати.

Як захиститися: базові правила цифрової безпеки

Фахівці з кібербезпеки радять дотримуватися кількох простих, але ефективних правил. По-перше, ніколи не зчитуйте QR-коди з невідомих джерел і не переходьте за посиланнями з підозрілих повідомлень. Офіційний портал "Дія" не розсилає SMS із вимогою верифікації через сторонні сайти.

По-друге, встановіть заборону на дистанційний перевипуск SIM-карти у свого мобільного оператора — це заблокує один із найпоширеніших каналів зламу. У жодному разі не повідомляйте телефоном CVV-коди, паролі з SMS та дані для входу в онлайн-банкінг, ким би не представлявся співрозмовник.

Якщо ви стали жертвою шахраїв, негайно телефонуйте на гарячу лінію Кіберполіції (0 800 505 170) та блокуйте картку через мобільний застосунок банку.

Раніше портал Знай повідомляв, шахраї вигадали нову схему з OLX: як у продавців крадуть гроші з карток.

Також наш портал інформував, у Viber з'явилася нова пастка: шахраї спустошують картки тих, хто шукає допомогу.