Верховний Суд розсудить пайовиків та орендаря-банкрута: 50 позовів через несплату за землю

Справа, яка може стати показовою для всіх українців, що мають земельні паї на деокупованих територіях, зараз перебуває на розгляді Верховного Суду. Йдеться про конфлікт між власниками землі в Балаклійській громаді Харківської області та агропідприємством, яке після звільнення території не сплачує орендну плату.

Село Яковенкове перебувало під російською окупацією з кінця лютого до 11 вересня 2022 року. Після деокупації місцеві жителі повернулися додому і почали вимагати від орендарів розрахунку за користування земельними паями. Проте грошей, за словами пайовиків, вони так і не побачили.

Одна з власниць — Марія Колесник — передала ТОВ «Інвестиційна аграрна компанія «Балінвест» в оренду три земельні паї. Загальна сума її вимог становить майже 70 тис. грн. За договорами компанія мала щороку сплачувати орендну плату, однак після початку повномасштабної війни виплати припинилися.

Що вирішили суди: від стягнення боргу до відмови розривати договори

Суд першої інстанції частково став на бік позивачки: визнав, що під час окупації орендар справді не міг користуватися землею, але після деокупації вже мав змогу відновити діяльність. Суд постановив стягнути понад 57 тис. грн боргу за 2023–2024 роки та розірвати договори оренди.

Апеляційний суд змінив це рішення: борг визнав, але зменшив його через інший розрахунок індексації. Головне — апеляція відмовилася розривати договори, пославшись на те, що окупація та воєнний стан є форс-мажорними обставинами, тож несплата оренди не може автоматично вважатися підставою для припинення договорів.

Ключове питання для Верховного Суду

Саме це і має вирішити Верховний Суд: чи можна вважати систематичною несплату орендної плати, якщо після деокупації орендар не платить власникам паїв кілька років поспіль. Від відповіді залежить не лише справа Марії Колесник, а й доля десятків аналогічних позовів.

За словами адвокатки позивачки Аліни Турки-Романюк, Балаклійський районний суд уже розглянув понад пів сотні подібних справ проти «Балінвесту». У більшості випадків суд першої інстанції ставав на бік власників землі, однак після апеляції договори оренди продовжували діяти.

Колабораціонізм, банкрутство і суборенда

Додаткового резонансу справі додала кримінальна історія: у квітні 2025 року колишня керівниця «Балінвесту» Наталія Проценко отримала три роки ув'язнення за колабораціонізм. За даними слідства, під час окупації вона наказала зібрати врожай пшениці, гороху, ячменю та гірчиці для реалізації на території Росії, а також організувала вивезення 250 тонн насіння соняшнику до Бєлгородської області.

Водночас пайовики стверджують, що у 2023 році «Балінвест» передав частину земель іншій компанії в суборенду, і та нібито сплатила понад 2 млн грн. Апеляційний суд цих обставин не визнав доведеними. Ще один тривожний сигнал — з квітня 2026 року щодо підприємства відкрито провадження у справі про банкрутство, що ставить під питання реальну можливість стягнення боргів.

Що робити власникам паїв у подібній ситуації

Юристи радять пайовикам, які опинилися в аналогічному становищі, не зволікати. Насамперед варто зафіксувати факт несплати — зібрати банківські виписки, договори оренди, письмові звернення до орендаря. Далі — звертатися до суду з вимогою стягнення боргу. Якщо є підозра щодо виведення активів орендарем, можна ставити питання про визнання таких правочинів фраудаторними.

Рішення Верховного Суду у справі «Балінвесту» стане орієнтиром для сотень землевласників на звільнених територіях: їхні землі формально залишаються в оренді, борги накопичуються, а розірвати договори через суд виявляється складніше, ніж просто довести факт несплати.

Раніше портал Знай повідомляв, як земельний пай впливає на субсидію: нюанси призначення допомоги.

Також наш портал інформував, коли земельний податок платить один співвласник, а коли — всі.

Більше деталей читайте у матеріалі: кому з пенсіонерів земельний податок не спишуть.