Робота за кордоном більше не "втрачені роки": зарубіжний стаж зарахують до пенсії

Роками українці, які офіційно працювали в країнах без пенсійних угод з Україною, не могли зарахувати цей період до страхового стажу. Сплата внесків до місцевих систем соцстрахування нічого не давала — відпрацьовані роки просто "зникали" під час оформлення пенсії вдома.

Ситуація змінилася після ухвалення поправок до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" — статті 24-1 та 26-1, що набули чинності в червні 2024 року. А практичний механізм підтвердження й зарахування іноземного стажу затвердив Кабінет Міністрів постановою №562 від 16 травня 2025 року.

Відтепер офіційно підтверджені роки роботи за кордоном враховуються навіть тоді, коли між Україною та країною працевлаштування немає міжнародної угоди про пенсійне забезпечення.

Що дає зарубіжний стаж на практиці

Нововведення впливає саме на право виходу на пенсію, а не на розмір виплат. Наприклад: українець має 25 років страхового стажу в Україні та ще 7 років офіційно відпрацював за кордоном. Після підтвердження цього періоду загальний стаж становитиме 32 роки — цього достатньо для виходу на пенсію у 60 років.

Однак сума пенсії визначатиметься виключно на підставі страхових внесків, сплачених до української системи. Інший порядок діє лише за наявності міжнародного договору, що містить власні правила пенсійного забезпечення.

Кому не зарахують зарубіжний стаж

Закон передбачає винятки. Не враховуються періоди служби в силових структурах держави-агресора після 19 лютого 2014 року, а також добровільна робота в незаконних органах влади на тимчасово окупованих територіях України.

Як підтвердити стаж, отриманий за кордоном

Самого факту працевлаштування недостатньо. Пенсійний фонд зарахує стаж лише після отримання офіційного підтвердження від компетентного органу країни, де людина працювала. Це може бути виписка з державного реєстру, довідка, документ про сплату страхових внесків або інше офіційне підтвердження.

Якщо людина перебуває в Україні й не може самостійно звернутися до закордонної установи, територіальний орган ПФУ зобов'язаний зробити це через Міністерство закордонних справ. Однак така процедура займає більше часу через міжнародний обмін документами.

У Мінсоцполітики радять починати оформлення документів щонайменше за пів року, а краще — за рік до досягнення пенсійного віку.

Які документи потрібні

Не завжди іноземні пенсійні установи мають повні дані про трудову діяльність українців — особливо за давні періоди, коли електронних реєстрів ще не існувало. У такому разі можуть знадобитися:

• трудові договори;
• довідки від роботодавця;
• розрахункові листи із заробітної плати;
• декларації про доходи;
• документи про сплату соціальних внесків;
• інші офіційні підтвердження працевлаштування.

Остаточний перелік визначає пенсійний орган країни, в якій людина працювала.

Чи потрібна легалізація документів

Не всі документи можна одразу подати до Пенсійного фонду України. Легалізація або апостиль не вимагаються, якщо між Україною та країною видачі документа діє договір про правову допомогу. До таких держав належать: Польща, Чехія, Литва, Естонія, Болгарія, Молдова, Румунія, Сербія, Чорногорія та Північна Македонія.

Для країн СНД тимчасово діє особливий порядок — на період воєнного стану та ще шість місяців після його завершення. Документи з держав-учасниць Гаазької конвенції 1961 року зазвичай потребують лише апостиля. В усіх інших випадках потрібна консульська легалізація.

Крім того, всі документи іноземною мовою необхідно перекласти українською — переклад має бути нотаріально завірений або оформлений за правилами країни, де його виконали. Якщо переклад зроблено за кордоном, іноді також потрібен апостиль чи консульська легалізація самого перекладу. Лише після цього пакет документів можна подавати до ПФУ.

Раніше портал Знай повідомляв, 80 000 грн при виході на пенсію: ПФУ назвав умови для виплати 10 пенсій одразу.

Також наш портал інформував, виплати одразу за 2 місяці: держава компенсує затриману допомогу ветеранам, ВПО та пенсіонерам.