Отримати статус критично важливого підприємства й забронювати працівників від мобілізації стало майже нереально. Процедура, яка ще рік тому займала один-два робочі дні, тепер розтягується на місяці. Держоргани просто не реєструють подані пакети документів, а кількість обов'язкових критеріїв сягнула понад 200.
Про це в інтерв'ю Главреду розповів керуючий партнер юридичної компанії «Муренко, Курявий і партнери» Микита Муренко. За його словами, ситуація погіршилася через те, що правила бронювання регулюються постановами, а не законом, — тому Кабмін може змінювати їх дуже швидко.
«Якщо згадати серпень-вересень 2025 року, пакет документів був меншим, а процедура проходила набагато чіткіше. Підприємство надсилало пакет, і того ж або наступного робочого дня його реєстрували», — зазначив юрист.
Понад 200 критеріїв і податок у 1,5 мільйона євро
Формально для отримання статусу критичності потрібно відповідати трьом базовим вимогам: відсутність податкової заборгованості, певний рівень середньої зарплати та один галузевий критерій на вибір компанії. Але профільні міністерства й місцева влада додали власні, значно жорсткіші умови. У підсумку загальна кількість критеріїв перевищила 200.
Одним із найбільш непідйомних Муренко називає критерій Міністерства економіки — сплата податків у розмірі 1,5 мільйона євро на рік. «Який відсоток українського бізнесу платить 1,5 мільйона євро податків на рік? Є великі компанії на кшталт АТБ чи Епіцентру, але вони не становлять значної частини бізнесу, який також потребує бронювання», — наголосив юрист.
Показовим є приклад компанії-клієнта Муренка — єдиного в Україні виробника вогнегасників із повним технологічним циклом, який постачає продукцію військовим частинам, ДСНС і поліції. За майже два з половиною роки дії механізму бронювання підприємство так і не змогло отримати статус критичності.
Держава може скасувати статус достроково
Ще одна проблема — логіка перегляду вже ухвалених рішень. Якщо підприємство отримало право бронювати працівників на конкретний строк — наприклад, із січня 2026-го по січень 2027 року — воно розраховує, що рішення діятиме до вказаної дати. Натомість держава вирішує, що попередні правила її більше не влаштовують, і вимагає повторного підтвердження.
Муренко наголошує: це суперечить базовому юридичному принципу належного управління. Місцеві адміністрації додатково тиснуть на бізнес погрозами перевірок, натякаючи, що підприємством може зацікавитися СБУ через підозри в допомозі ухиленню від мобілізації.
Що робити підприємству, яке хоче отримати бронювання
Юрист радить дотримуватися чіткого алгоритму дій, навіть попри хаос із прийманням документів:
- Зібрати повний пакет документів — включно з підтвердженням відсутності податкового боргу, довідкою про рівень зарплат і документами за обраним галузевим критерієм.
- Подати пакет до профільного міністерства або ОВА — з обов'язковою фіксацією дати подання. Якщо документи не реєструють — вимагати письмову відмову.
- Дублювати звернення електронною поштою з КЕП — кваліфікований електронний підпис дає змогу зафіксувати факт звернення навіть у разі ігнорування.
- У разі відмови — оскаржувати в суді: саме ТЦК повинні доводити необґрунтованість заяви, а не громадянин — своє право на відстрочку.
Юрист також закликає перевести всю процедуру визначення критичності в цифрову форму — за аналогією з іншими державними послугами, щоб унеможливити ручне гальмування чиновниками.
Раніше портал Знай повідомляв, розшук ТЦК може зірвати бронювання: як не залишитись без захисту.
Також наш портал інформував, втрата бронювання гарантує повістку: ТЦК відправляє на ВВК того ж дня.