Заходите до магазину за звичною пачкою вершкового масла, платите ті самі 120 гривень — а вдома виявляєте, що всередині не 200 грамів, а лише 180. Знайома ситуація? Це явище має назву шринкфляція — від англійського shrink (зменшуватися) та inflation (інфляція). І воно дедалі частіше трапляється на полицях українських супермаркетів, змушуючи покупців платити більше за меншу кількість продукту.
Як повідомляє Retailers.ua, виробники вдаються до такого прийому, щоб не шокувати покупця прямим підвищенням ціни. Розрахунок простий: споживач добре пам'ятає вартість товару, а от точну вагу в пачці — далеко не завжди.
Що і як «худне» на полицях
Найчастіше шринкфляція стосується товарів, які українці купують регулярно: молочні продукти (сметана, масло, йогурти, молоко), бакалія (гречка, цукор, рис, олія), а також шоколад, печиво, чипси, горішки, соки, солодка вода і навіть корми для тварин.
«Учора я купувала цукор і гречку. Беру пачку — там 900 грамів, хоча роками ми звикли, що така упаковка має важити кілограм. Сметана була 400 грамів — стала 350. Молоко, олія, крупи, солодощі, кава, шампуні, побутова хімія — худнуть найрізноманітніші товари», — розповідає експертка з B2B-продажів та бізнес-тренерка Людмила Калабуха.
Конкретні приклади: від масла до йогурту
Один із найбільш показових кейсів — вершкове масло «Селянське» виробництва Вінницького молочного заводу «Рошен». Ще у 2021 році упаковка вагою 200 грамів коштувала близько 52,4 грн (приблизно 26,2 грн за 100 г). Сьогодні ж покупець отримує 180 грамів за 120 грн — тобто 100 грамів продукту обходяться вже в 66,7 грн. Зростання вартості становить близько 154%, і значна частина цього стрибка припадає саме на зменшення фасування.
Схожа історія з питним біфідойогуртом «Активіа Полуниця»: пляшечка вагою 290 грамів жирністю 1,5% коштувала близько 45 грн. Тепер на полицях стоїть варіант на 260 грамів із жирністю 1,2% — за ті самі 45 грн. У перерахунку 100 грамів продукту подорожчали з 15,5 до 17,3 грн (приблизно на 11,6%), і до того ж змінилася жирність.
Чому виробники обирають меншу упаковку
Причина на перетині психології та економіки. «Покупець значно краще пам'ятає ціну, ніж точну вагу в пачці. Якщо улюблена сметана раптом подорожчає на 20%, споживач одразу це помітить. А от зміну об'єму з 400 до 350 грамів легко не помітити», — пояснює Калабуха. Часто виробники одночасно оновлюють дизайн упаковки або випускають «святкову» серію — яскрава етикетка відвертає увагу від того, що продукту всередині стало менше.
Водночас собівартість продукції стрімко зростає через подорожчання електроенергії, оплату праці, логістику, пакування та воєнні ризики. Як зазначає президент Всеукраїнської асоціації пекарів Юрій Дученко, бізнес балансує між збитками та втратою покупців. Зменшення фасування дозволяє зберегти прийнятну для споживача ціну на полиці, навіть якщо реальна вартість кілограма зростає.
Як не переплачувати через шринкфляцію
Зменшення упаковки не є порушенням закону, якщо виробник чесно зазначив вагу чи об'єм на етикетці. «Я беру гречку. На пачці написано 900 грамів. Я це бачу, вирішую, чи влаштовують мене 900 грамів за цю ціну, і купую. Де саме мене обманули?» — коментує Людмила Калабуха. Тож головна порада експертів — завжди дивитися не лише на цінник, а й на вагу продукту та порівнювати вартість за кілограм або літр. Саме ціна за одиницю ваги покаже реальну картину.
У Європі цю проблему вирішують системно: у Франції з 2024 року великі магазини зобов'язані окремо повідомляти покупця, якщо кількість товару зменшилася, а ціна за одиницю зросла. В Україні ж такої вимоги немає — покупцеві доводиться бути уважним самостійно.
Експерти прогнозують, що найближчими роками різноманітність форматів лише зростатиме. На полицях з'являтиметься дедалі більше менших упаковок, порційних варіантів і сімейних форматів — і лише пильність допоможе не переплачувати за повітря в яскравій обгортці.
Раніше портал Знай повідомляв, до 30% підробок: які продукти в Україні варто купувати особливо уважно.