Українцям варто знати: заборгованість за житлово-комунальні послуги — це не просто неприємний рядок у платіжці. Наслідки можуть бути набагато серйознішими, ніж здається. Від нарахування пені до арешту банківських рахунків і навіть ризику втрати нерухомості — постачальники мають цілий арсенал законних інструментів впливу на боржників.
Як повідомляє Фокус із посиланням на адвоката Олександра Дубового, мораторій на застосування штрафних санкцій та припинення надання комунальних послуг скасували ще у 2024 році. Виняток зробили лише для споживачів на тимчасово окупованих територіях, у зонах активних бойових дій, а також для власників пошкодженого внаслідок війни майна. Для решти українців правила стали жорсткішими.
Пеня та штрафи: скільки доведеться доплатити
Якщо споживач вчасно не оплачує комунальні послуги, постачальник має право нарахувати пеню. Відповідно до закону "Про житлово-комунальні послуги", загальна сума пені не може перевищувати 100% від суми заборгованості. Тобто борг фактично може подвоїтися. Крім пені, постачальник може накласти й штраф — якщо це передбачено договором із конкретним споживачем.
Фінансові санкції — лише початок. Постачальник має законне право припинити надання послуги. Боржник ризикує залишитися без світла, води чи газу до повного погашення заборгованості. Відновлення послуги потребуватиме не лише сплати боргу, а й додаткових витрат на повторне підключення.
Суд і виконавче провадження: що далі
Якщо боржник не реагує на попередження, комунальне підприємство може звернутися до суду. І вимагатиме стягнути не лише основну суму боргу, а й пеню, штраф, інфляційні нарахування та річні відсотки. Окремим рядком ляжуть судові витрати — їх теж покладуть на боржника.
Після рішення суду постачальник передає справу до виконавчої служби для примусового стягнення. Саме тут починається найнеприємніший етап: арешт банківських рахунків. Гроші з карток списують у рахунок погашення боргу — і сума при цьому зростає ще й на витрати виконавчого провадження.
Чи можуть відібрати квартиру
Найсуворіший захід — звернення стягнення на нерухомість. Однак адвокат Олександр Дубовий зазначає: на практиці такі випадки трапляються вкрай рідко. "Розмір заборгованості має бути співмірним із вартістю майна. Якщо сума боргу за комунальні послуги незначна порівняно з вартістю квартири чи будинку, примусове стягнення щодо житла зазвичай не застосовується", — пояснює юрист.
Водночас кількість боржників в Україні продовжує неухильно зростати. За даними експерта з питань житлово-комунального господарства Олега Попенка, який проаналізував офіційні показники останніх місяців, ситуація лише погіршується.
Що робити, якщо вже є борг
Юристи радять не чекати, поки справа дійде до суду. Якщо виникла заборгованість, варто одразу звернутися до постачальника послуг і укласти договір реструктуризації — це дасть змогу виплачувати борг частинами без нарахування штрафних санкцій. Для цього знадобляться паспорт, ідентифікаційний код, договір про надання послуг та довідка про доходи. У разі скрутного матеріального становища можна також подати заяву на оформлення житлової субсидії — через ЦНАП, Пенсійний фонд або портал "Дія".
Раніше портал Знай повідомляв, комуналка забиратиме по 5-7 тисяч щомісяця: українці розоряться.
Також наш портал інформував, рахунки, картки, майно — усе під арешт: наслідки податкових боргів.
Більше деталей читай у матеріалі: зростання цін прискорилося ще й комуналка "добиває": які тарифи подорожчали.