27 серпня Служба безпеки України заявила про активізацію однієї з найцинічніших схем впливу на українців. Під прицілом — родини військових, які перебувають у російському полоні або офіційно вважаються зниклими безвісти. Шахраї та російські спецслужби виходять на таких людей телефоном, через месенджери чи відеозв'язок і використовують найвразливіше — надію повернути близьку людину додому.
Схема починається з нібито "допомоги". Співрозмовник може представитися волонтером, військовим, побратимом або посередником і запропонувати покращити умови утримання полоненого, організувати з ним телефонну розмову або ж "внести його до списків на обмін". Далі з'являється ціна: гроші, реквізити банківських карток, персональні дані, а в небезпечніших випадках — інформація про ЗСУ чи виконання незаконних завдань.
Окремо в СБУ фіксують звичайних шахраїв, не пов'язаних зі спецслужбами. Вони експлуатують ту саму трагедію заради наживи: заявляють, що військовий нібито поранений і терміново потрібні кошти на операцію, пропонують за гроші "дізнатися місце поховання" зниклого або "вплинути" на включення до обміну. Координаційний штаб із питань поводження з військовополоненими останнім часом фіксує різке зростання такої активності.
Офіційна позиція однозначна: жоден приватний посередник не може впливати на формування обмінів. Обмін — це переговорний процес між уповноваженими структурами, а не список, до якого можна "додати" людину за гроші чи за виконання незаконного завдання. За даними, які в травні 2026 року наводила заступниця голови Верховної Ради Олена Кондратюк, у російському полоні перебуває приблизно 7 тисяч українських військовослужбовців — тож обіцянки "покращити умови" для таких родин звучать особливо переконливо.
Ще одна небезпека — коли розмова відбувається в присутності самого полоненого або родині дають почути його голос. Людина в полоні може говорити під фізичним чи психологічним примусом, а сам факт, що близький живий, робить подальшу маніпуляцію значно ефективнішою. Саме тому в СБУ радять не піддаватися емоційному тиску й не вірити тим, хто просить гроші або "послугу" в обмін на обіцянку повернути людину.
Що робити, якщо вам зателефонували "посередники"
- Не переказуйте гроші невідомим і не повідомляйте стороннім особисті дані, паролі чи коди підтвердження.
- Не передавайте інформацію про розташування військових частин, маршрути техніки чи персональні дані військовослужбовців.
- Збережіть докази: скриншоти листування, номери телефонів, записи розмов — якщо це не створює додаткової небезпеки.
- Негайно повідомте про контакт СБУ чи Національну поліцію.
- Щодо долі полоненого чи зниклого безвісти користуйтеся лише офіційними каналами: у Координаційного штабу є особистий кабінет і дорожня карта з алгоритмами дій.
Головне правило, на якому наголошують українські структури: ніхто з приватних осіб не може гарантувати обмін військовополоненого. Якщо співрозмовник просить гроші, військову інформацію, фотографії об'єктів або виконання будь-яких незаконних дій в обмін на "допомогу" — це ознака шахрайства, вербування або ворожої спецоперації.
Раніше портал Знай повідомляв, "родич у біді": шахраї виманили у літніх жінок майже мільйон гривень.
Також наш портал інформував, фейкові доплати до пенсій: шахраї через соцмережі крадуть гроші з карток українців.
Більше деталей читай у матеріалі: повідомлення від "банку" та погрози блокуванням рахунку: шахраї зламують не систему, а людину.