З-поміж тріумфальних боїв Олександра Усика та Василя Ломаченка дуже часто в тінь відходить інший український чемпіон, історія якого насправді гідна не одного фільму.
Срібний призер Олімпійських ігор 2012 року Денис Берінчик на власному прикладі довів: успіх - штука не з легких. Інколи за нього доводиться сплачувати занадто високу ціну.... Ні для кого не секрет, що окрім яскравих виходів перед поєдинком, Берінчик відзначився і дуже нелегкою долею.
Свого часу йому довелося навіть побувати у місцях, після яких ламаються навіть найсильніші у світі люди:
Українцям відключатимуть електроенергію: кому доведеться жити при свічках
Мобілізують обмежено придатних та чоловіків за 50: куди направлять
Що загрожує українцям, якщо не забрати повістку з пошти: у ТЦК озвучили перелік наслідків
Більше не вимагатимуть військово-обліковий документ: деяким чоловікам значно спростили життя
"Мене втоптали нижче плінтуса, посадили до тюрми, але я вибрав іншу дорогу. Це був 2005 рік, мені було 17 років. Прогресивний підліток, який ще багато чого не усвідомлював в цьому житті. Мені потрібні були гроші, щоб грати в автомати, в карти. У мене був джентльменський набір статей: розбій, грабіж і хуліганка. Посадили на чотири місяці до СІЗО луганського централу в 17 років. Там страх, там можна загубитися і забутися. Люди не повертаються, ні в яких іпостасях вже", - зазначав Берінчик в одному з інтерв'ю.
Це зараз він намагається контролювати свої емоції і надто запальний характер. Адже знає: вдома на нього чекає родина і права на помилку немає.
Відмовився Денис і від небезпечних хобі: тато з дитинства привчав його любити техніку, тому боксер частенько катався на мотоциклах - навіть старезною "Явою" не гребував. Але коли зрозумів, що може травмуватися і як наслідок - забути про спорт, розпродав усе, що було у гаражі.
"Спорт врятував моє життя. Я зрозумів, що в боксі можна багато чого досягти. Я відмовився від грабежів, від розбою, тренувався двічі на день і проводив на тренуваннях по дві-три години, щоб досягти своєї мети – олімпійської. Хочу звернутися до всіх хлопців, які займаються дурницями на вулиці: кидайте свої шкідливі звички, приходьте дотренувальних залів. Там можна змінити своє життя", – зізнався боксер.
Втім, СІЗО було не єдиним випробуванням, котре випало на нелегку долю чемпіона. Свого часу він втратив сина і ще довго не міг отямитися. Аби уникнути зайвих питань (а вони посипалися тоді, як сніг на голову) Берінчик опублікував у соціальній мережі фото, де на руках тримав...домовину із власним сином.
Це у сто разів важче, ніж отримати по пиці на рингу - говорив усім Денис. Але треба було рухатися далі і не впадати у відчай. Свого покійного сина, який прожив на цьому світі так мало, чемпіон називає не інакше, як янголом. Адже діти, котрих Бог забирає у віці до 7 років, вважаються безгрішними - принаймні, так стверджує церква.
"Смерть не відправиш у нокаут", - із щемом у серці коментував він.
Так чи інакше, але його приклад ще раз доводить: жодні життєві обставини не змусять по-справжньому сильну людину зламатися. І це варто запам'ятати кожному, кому здається, що "все пропало".
Нагадаємо, Берінчик розповів про смерть сина.
Як повідомляв Знай.ua, Харлан потішила осінніми фото.
Також Знай.ua писав, що Кемпбелла накрило після поразки від Ломаченка.