Дмитро Карпачов розповів, як починати життя в 40 років, "Москва сльозам не вірить" не прокотить: дивіться в майбутнє і не сумуйте

Повномасштабна війна, яку розгорнула російська федерація на території України 24 лютого 2022 року змусила багатьох українців почати життя спочатку.

Хтось робить це в іншому місті, а хтось навіть в іншій країні. Особливо важко робити це старшому поколінюю, яке вже звило своє "сімейне гніздо" і їх максимумом була відпустка влітку на 7-10 днів.

У рубриці щоденного дайджесту СТБ "Все буде добре" — "Допомога психолога" — Дмитро Карпачов розповів, як у 40 років продовжити жити далі, що б там не сталося.

Героїня випуску – Ірина з Боярки – має трьох дітей, від 9 до 14 років. З початком війни вони евакуювалися спочатку до Польщі, а потім переїхали до Фінляндії. Кілька років тому Ірина змінила професію, а згодом залишила Україну. Чоловік їй не допомагає після розлучення. Жінка хвилюється, що у Фінляндії їй заново доведеться проходити роки навчання та пошуку клієнтів.

Як у 40 років розпочати життя спочатку, розповів Дмитро Карпачов:

1. Знайдіть у своїй ситуації переваги. Наприклад, що ваші діти вже дорослі.

2. Насамперед у вас є ви, ваш життєвий і професійний досвід. Тож розпочинаєте ви далеко не з нуля.

3. Займіть активну позицію. Не підлаштовуйтесь під обставини, а створюйте їх.

4. Поставте собі мету, розділіть її на етапи з певними термінами та йдіть до неї.

5. Шукайте не перепони, а можливості. Треба надихатися своїм розвитком, побудовою життя. Як мінімум, мріяти та концентруватися на цьому.

6. Якщо ви боїтеся майбутнього, не фокусуйтеся на найгіршому варіанті. Продумайте ще кілька позитивних сценаріїв.

7. Не відкладайте щастя на потім. Досягнення мети має супроводжуватися задоволенням від життя.

8. Аби не сумувати за минулим, дивіться в майбутнє. І в цьому майбутньому ви маєте бути щасливі.

Нагадаємо, що українців просять їхати з країни для "збереження генофонду": не потрібно труїти своїх за їх безпеку.

Раніше ми повідомляли, "Бог забирає найкращих": фрази, які не потрібно говорити людям під час війни, як пережити втрату.