Світло вимикають, а платіжки ростуть: рахунки за електрику не падають під час блекаутів

Українці вже звикли до того, що графіки відключень інколи виглядають як рулетка: сьогодні пощастить, завтра ні. Але є одна річ, яка залишається стабільною як ранкові затори — платіжки за електроенергію.

І тут починається головне питання: як так виходить, що світла немає, а рахунки все одно кусаються?

У Yasno пояснюють: ситуація не така проста, як здається. Бо вимкнути світло — це не те саме, що автоматично зменшити цифри у квитанції.

Енергетики чесно зізнаються: так, якщо електроенергії немає, ви її й не споживаєте. Логічно. Але на практиці українці все одно отримують завеликі суми. І причина часто — в наших звичках.

Спершу — про показники. Якщо їх не передавати вчасно, система не бачить реального споживання й просто рахує «на око» — за середньодобовими нормами. А ці норми можуть бути вищими, ніж фактичне використання під час відключень. Тому рахунок росте, хоча лампочка у вас навіть не блимає.

Друга пастка ховається в моменті, коли світло нарешті з’являється. Після кількох годин темряви багато хто кидається вмикати все одразу — від чайника до пралки. У результаті саме ці перші 20–30 хвилин могуть «з’їсти» чимало кіловатів через різкий стрибок навантаження.

І третя причина — побутові прилади, які ми звикли крутити «на максимум». Обігрівачі, теплі підлоги, старі енерго-ненажерливі техніки — усе це збільшує споживання навіть тоді, коли здається, що «та я ж тільки на хвилинку включив».

Гендиректор Yasno Сергій Коваленко каже просто й без прикрас: кожна сім’я реально може скоротити споживання на 25–30%. Але якщо звички не міняти — відключення самі по собі нічого не вирішать. Бо як тільки подачу відновлять, ми ж старанно надолужуємо все те, що не встигли ввімкнути раніше.

Нагадаємо, що не всім дадуть зимові 6 500 гривень: хто залишиться без допомоги.

Раніше ми повідомляли, що боржників "роздягнуть" до останньої сорочки: яке майно пустять з молотка в першу чергу.