В Україні дедалі частіше виникає парадоксальна ситуація: навіть виграний суд проти ТЦК не гарантує реального результату. Формально рішення є, воно набрало законної сили, але на практиці громадянам доводиться проходити ще один складний етап — добиватися його виконання.
Йдеться насамперед про справи, де суд зобов’язує територіальні центри комплектування внести зміни до реєстру та виключити особу з військового обліку. Та навіть після чітких рішень ТЦК нерідко ігнорують вимоги або затягують процес, змушуючи людей знову звертатися до суду.
Одна з найпоширеніших схем — замість виконання рішення громадянину надсилають лист із вимогою з’явитися особисто для “уточнення даних”. При цьому суд уже встановив: людина не підлягає обліку, і жодних додаткових процедур не потрібно. Така практика фактично суперечить рішенню суду, але продовжує застосовуватись.
Суди у відповідь почали активніше використовувати механізм контролю. Керівників ТЦК штрафують — суми сягають понад 66 тисяч гривень. Частину цих коштів навіть виплачують позивачам. Але, як показує практика, навіть фінансові санкції не завжди змушують посадовців діяти швидше.
Українцям підвищать пенсії на 25%
"Київстар" вже з 12 травня готує нові зміни для абонентів
На картку знову прийде 6500 грн: уряд готує нові виплати перед зимою
Нові правила вручення повісток не залишать шансів ухилитись
Ще один аргумент, який часто використовують ТЦК, — втрата архівів через війну. Проте суди чітко заявляють: це не звільняє від обов’язку виконати рішення. Якщо у громадянина є документи, їх достатньо для внесення змін до реєстру.
Бувають і ще більш показові випадки. Наприклад, коли суд скасовує незаконний призов і зобов’язує звільнити людину зі служби, але вона продовжує служити місяцями. Формально військова частина звітує, що “повідомила” особу, але фактично нічого не змінюється.
Водночас є і випадки, коли загроза великих штрафів все ж працює. Після ризику заплатити до 120 тисяч гривень деякі ТЦК таки виконують рішення і вносять необхідні зміни. Але це радше виняток, ніж правило.
Експерти наголошують: проблема носить системний характер. Органи часто обирають шлях затягування, ніж простого виконання рішення. У результаті громадяни змушені витрачати час, гроші і нерви, щоб отримати те, що вже гарантовано законом.
Єдиний ефективний інструмент у таких ситуаціях — повторне звернення до суду та вимога встановлення контролю за виконанням. Саме персональна відповідальність керівників поступово змушує систему рухатися.
Нагадаємо, мобілізація у 2022 і 2026: комбриг розповів про відмінності
Раніше ми розповідали, що потрапив у розшук – готуйся до в'язниці? Чи почнуть саджати ухилянтів
Також, повістки "на випередження": українців попередили про нову тактику ТЦК