Київ здатний отримати захист від масштабної енергетичної кризи, однак реалізація таких заходів займе щонайменше три роки. Наразі столиця залишається сильно залежною від двох великих теплоелектроцентралей, тому фахівці пропонують перейти до моделі розподіленої енергетики з сотнями невеликих джерел тепла та електроенергії, пише "Телеграф".

Опалення дровами. Фото: скрін youtube

Голова Деснянської РДА Максим Бахматов попереджає: якщо до зимового періоду 2026-2027 років місто не створить таку систему, існує ризик серйозних перебоїв з теплопостачанням та електроенергією. За його словами, фінансові ресурси для реалізації проєкту наявні, ключове питання - строки та швидкість виконання.

Щоб зрозуміти суть проблеми, важливо враховувати особливості енергетичної інфраструктури столиці та її вразливі місця. Система теплопостачання Києва формувалася за централізованим принципом: кілька великих вузлів виробляють тепло, яке далі розподіляється районами через магістральні мережі. Основне навантаження несуть ТЕЦ-5, що забезпечує правий берег, і ТЕЦ-6, яка обслуговує лівий берег. Додатково функціонує Дарницька ТЕЦ-4 та близько двох сотень невеликих котелень, однак саме великі станції забезпечують основні житлові масиви.

У мирний час така система вважалася ефективною, але в умовах воєнних загроз вона перетворилася на слабке місце інфраструктури.
Достатньо одного серйозного пошкодження обладнання на ТЕЦ-6, щоб без опалення залишилися цілі райони - Троєщина, Лісовий масив, Оболонь і частина Подолу, що одночасно зачепить сотні тисяч мешканців.

Популярні новини зараз

Виселять з єдиного житла через борги: у Мін’юсті назвали критичну суму

Мешканцям 10 областей виплатять нову допомогу

Тариф на електроенергію з 1 червня: в уряді назвали ціну за 1 кВт

1297 гривень доплати до пенсії: хто має на це право та як оформити

Показати ще

Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко зазначає, що для надійного захисту Києву необхідно розвивати децентралізовану генерацію потужністю близько 600-700 МВт. Це дало б змогу покривати до половини потреб міста самостійно.

За його оцінкою, за умови активної реалізації проєкту результат можна отримати за 2,5-3 роки. Водночас він підкреслює, що навіть часткове відновлення до 30-40% потужності до наступного опалювального сезону є недостатнім і несе значні ризики.

Українці, Київ, фото із соцмереж

Експерти також наголошують, що повністю виключити загрозу енергетичних ударів неможливо. Навіть розподілена система не гарантує абсолютного захисту, оскільки малі об’єкти також можуть бути уражені. Водночас перехід до децентралізації здатний суттєво знизити ризик масштабного енергетичного колапсу та підвищити стійкість міста.