1 липня 2026 року Перша судова палата Касаційного цивільного суду Верховного Суду розглянула справу №331/194/25 і винесла рішення, яке безпосередньо стосується мільйонів українців. Суд визнав законним право банку тимчасово блокувати рахунки клієнта та обмежувати доступ до дистанційного банківського обслуговування без попереднього повідомлення.
Приводом для розгляду стала скарга пенсіонерки з тимчасово окупованої території України. Жінка, яка має статус внутрішньо переміщеної особи, отримувала пенсію через АТ "Ощадбанк". Одного дня вона виявила, що її рахунки заблоковані, на видаткові операції встановлено ліміти, а доступ до веббанкінгу "Ощад 24/7" повністю припинено.
Ситуацію ускладнювало те, що банк не повідомив клієнтку про причини блокування. У службі підтримки їй порадили звернутися до відділення особисто. Пенсіонерка надіслала скаргу з використанням кваліфікованого електронного підпису, пояснивши, що перебуває на ТОТ і фізично не може прибути до відділення. Заблоковані кошти були її єдиним джерелом доходу.
Як з'ясувалося під час розгляду, банк отримав матеріали кримінального провадження ще у квітні 2024 року. Йшлося про шахрайське отримання пенсійних виплат громадян, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, із використанням підроблених довіреностей. Позивачка опинилася серед осіб, яких стосувалося розслідування.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, погодившись із правом банку застосовувати тимчасові обмеження до проходження ідентифікації. Апеляційний суд, навпаки, визнав дії "Ощадбанку" незаконними, вказавши на неналежне проведення процедур фінансового моніторингу. Однак Верховний Суд поставив крапку в цьому спорі.
Касаційний суд наголосив: право банку відмовитися від договірних відносин не є абсолютним — воно залежить від конкретних обставин. У цьому випадку "Ощадбанк" не розривав договір, а лише тимчасово обмежив доступ до окремих послуг, запропонувавши клієнтці пройти особисту ідентифікацію. Вона цього не зробила.
Верховний Суд визнав, що банк мав обґрунтовані підстави вважати інформацію про клієнта неактуальною, а платіжні картки — такими, що можуть перебувати в третіх осіб. У рішенні прямо зазначено: тимчасовий характер обмежень і можливість відновлення доступу після ідентифікації роблять дії банку правомірними.
Що робити, якщо банк заблокував рахунок
Практика Верховного Суду тепер дозволяє банкам діяти на випередження — блокувати рахунки до з'ясування обставин. Щоб не залишитися без доступу до власних грошей, варто знати кілька правил:
- Особиста ідентифікація — єдиний спосіб розблокувати рахунок у подібній ситуації. Потрібно з'явитися до будь-якого відділення банку з паспортом.
- Актуалізація даних — банк може вимагати повторної ідентифікації, якщо має сумніви в достовірності наявної інформації про клієнта.
- Скарга до банку — у разі блокування варто одразу подати офіційне звернення, бажано з використанням КЕП (кваліфікованого електронного підпису).
- Судовий захист — якщо банк діяв безпідставно, клієнт має право звернутися до суду. Але рішення Верховного Суду показує: за наявності обґрунтованої підозри шанси виграти справу невеликі.
Як повідомляє Судово-юридична газета, це рішення конкретизує межі застосування банками заходів фінансового моніторингу. Тимчасове блокування окремих сервісів не є тотожним односторонньому припиненню договірних відносин — і це ключовий момент для всіх, хто стикається з подібною ситуацією.
Раніше портал Знай повідомляв, майже 3 млн грн виманили через «безпечний рахунок»: банківських шахраїв судитимуть.
Також наш портал інформував, пенсія до 60 років: ПФУ оприлюднив перелік професій для дострокового виходу.