Українці, які володіють квартирою, але фактично в ній не живуть, часто вважають: раз мене там немає — то й за комуналку я не винен. Господарський суд Києва щойно розбив цю ілюзію: власник зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги незалежно від того, чи проживає він у помешканні. І суми можуть бути зовсім не символічними.
Як повідомляє ТСН із посиланням на Судово-юридичну газету, суд розглянув позов постачальника теплової енергії та гарячої води. Комунальники вимагали від власника квартири сплатити понад 44 000 гривень заборгованості: основну суму боргу за послуги, абонентське обслуговування, інфляційні втрати та три відсотки річних.
Власник намагався довести, що не повинен платити: у квартирі він не проживав, за цією адресою не зареєстрований, а письмову заяву про приєднання до договору не підписував. Логіка проста — «мене там немає, то з якого дива я маю оплачувати тепло й гарячу воду». Але суд із такою логікою не погодився.
Що вирішив суд і чому це важливо для всіх
Ключовий аргумент суду спирається на Закон України «Про житлово-комунальні послуги». Згідно з ним, саме власник нерухомості є індивідуальним споживачем комунальних послуг — з усіма правами та обов'язками, які з цього випливають. Тобто статус споживача виникає не тоді, коли людина фізично перебуває у квартирі, а в момент набуття права власності.
Суд також підкреслив: відсутність письмового договору сама по собі не звільняє від оплати фактично отриманих послуг. Це усталена практика Верховного Суду — якщо тепло в багатоквартирний будинок подавалося, а гаряча вода постачалася, власник не може відмовитися платити лише тому, що не підписав папір.
Факт непроживання теж нічого не змінює. Допоки послуги фактично надавалися всьому будинку — власник зобов'язаний їх оплачувати. Не має значення, чи відкривав хтось кран у конкретній квартирі: система опалення гріє весь будинок, а не окреме помешкання.
Як законно уникнути нарахувань за комуналку в порожній квартирі
Законодавство все ж передбачає механізм, який дозволяє не платити за окремі послуги під час тимчасової відсутності. Але він вимагає активних дій від власника, а не мовчазного ігнорування платіжок. Ось що потрібно зробити:
- Письмово звернутися до виконавця послуг — теплопостачальної компанії, водоканалу, управителя будинку — із заявою про тимчасову відсутність мешканців.
- Надати підтвердні документи — довідку з місця тимчасового проживання, документи про перебування за кордоном, у лікарні чи іншому місці.
- В окремих випадках — забезпечити відключення та опломбування внутрішньоквартирних мереж, щоб постачальник міг зафіксувати нульове споживання.
У цій справі власник не зробив нічого з перерахованого: не повідомляв постачальника про непроживання, не звертався із заявами про припинення чи обмеження послуг, не подавав документів для перерахунку, не оскаржував якість або обсяг отриманих послуг. Як наслідок — суд задовольнив позов у повному обсязі, зобов'язавши власника сплатити борг, інфляційні втрати, 3% річних і судові витрати.
Рішення Господарського суду Києва — чіткий сигнал для всіх, хто має «запасну» квартиру, успадковане житло чи нерухомість, у якій тимчасово не живе. Комунальні послуги не зникають разом із мешканцями — вони продовжують нараховуватися, а борги тільки зростають за рахунок інфляційних нарахувань і відсотків.
Раніше портал Знай повідомляв, прострочили повірку лічильника — платіжка зросте вдвічі: строки для газу та світла.
Також наш портал інформував, тариф на воду підскочив до 63,79 грн за куб: платіжки зростуть на 300 грн.
Більше деталей читайте в матеріалі: в одному з міст різко подорожчає комуналка: на які послуги злетять тарифи.