У п'ятницю, 11 вересня, християни східного обряду за новоюліанським календарем вшановують Усікновення чесної голови Івана Хрестителя. У народі цей день здавна називають Головосікою — і його вважають одним із найсуворіших пісних днів церковного року.
Свято встановлене на згадку про мученицьку смерть Івана Предтечі, якому за наказом царя Ірода Антипи відрубали голову. Через те, як загинув святий, на Головосіку склалося чимало суворих заборон, пов'язаних із ножем, гострими предметами та всім, що нагадує голову.
Що не можна робити на Головосіку
Найголовніше правило дня — суворий піст. Заборонені м'ясо, молочні продукти, яйця та риба, а частина вірян утримується навіть від олії та вина. Народна традиція додає до церковних вимог і власні, суто побутові обмеження.
Так, 11 вересня не варто брати до рук ніж, сокиру чи будь-що гостре — за повір'ям, той, хто на Головосіку щось ріже, сам накликає на себе біду. Із тієї ж причини на стіл не кладуть нічого круглого: капусту, яблука, кавуни й картоплю готували заздалегідь, а круглий хліб заміняли довгастим або просто ламали руками.
Під забороною опинялися також страви й речі червоного кольору — як символ пролитої крові. Не співають цього дня й не танцюють, не влаштовують гучних застіль.
За народними прикметами, на Головосіку не можна сваритися, лихословити, заздрити та пліткувати, а також починати нові справи — їх вважали невдалими. Ще одна давня заборона: не підіймати з дороги чужі речі, бо знайдена річ нібито тягне за собою нещастя.
Традиції дня та що клали на стіл
Наші пращури пов'язували 11 вересня із завершенням осінніх польових робіт і початком бабиного літа. Цього дня пекли хліб із зерна нового врожаю та пригощали ним бідних — вважалося, що так у хату приходить достаток.
Тож попри всі обмеження Головосіка завершувала осінній цикл хліборобських турбот: останній урожай уже зібрано, а день у народі називали початком справжньої осені.
Раніше портал Знай повідомляв, церковне свято 9 вересня: Йоакима й Анну просять про родинне щастя, а гадання заборонено.