Квартиру продадуть за борги від 432 000 грн: які рахунки не арештують під час війни

Воєнний стан не звільняє від виконання фінансових зобов'язань. Якщо людина тривалий час не погашає борги, кредитор має право звернутися до суду, а після набрання рішенням законної сили — ініціювати виконавче провадження. Водночас навколо примусового стягнення майна й досі існує чимало міфів. Одні переконані, що єдине житло не можуть відібрати за жодних обставин, інші вважають, що під час війни виконавчі провадження взагалі не здійснюються.

Як повідомляє «Судово-юридична газета», насправді закон встановлює зовсім інші правила. Розбираємося, за яких умов боржник ризикує втратити квартиру, які рахунки можуть бути арештовані та які гарантії діють під час воєнного стану.

Єдине житло не має абсолютного захисту

Одне з найпоширеніших хибних уявлень — що квартиру або будинок, якщо це єдине місце проживання, неможливо примусово продати. Насправді українське законодавство ніколи не встановлювало абсолютної заборони на звернення стягнення на єдине житло. Закон «Про виконавче провадження» визначає чітку послідовність дій виконавця.

Насамперед стягнення звертається на кошти боржника на банківських рахунках або в готівковій формі. Якщо цього недостатньо — перевіряються транспортні засоби, корпоративні права, цінне рухоме майно. Лише коли їхньої вартості не вистачає для погашення боргу, може постати питання про реалізацію нерухомості. Продаж квартири — не початковий, а один із останніх етапів примусового виконання.

За яких боргів можуть звернути стягнення на квартиру

Раніше звернення стягнення на єдине житло допускалося, якщо розмір заборгованості перевищував 20 мінімальних заробітних плат. Після ухвалення Закону №14005-IX підхід змінився: примусовий продаж єдиного житла можливий лише тоді, коли сума боргу перевищує 50 мінімальних заробітних плат. Станом на 2026 рік це понад 432 000 гривень.

Якщо заборгованість не досягає цього порогу, єдину квартиру або будинок не можуть реалізувати навіть у межах відкритого виконавчого провадження. Але варто враховувати: до основної суми боргу додаються штрафні санкції, пеня, інфляційні втрати, 3% річних, судові витрати та виконавчий збір. У результаті загальна сума може істотно зрости.

Багато власників житла помилково вважають, що суворі заходи застосовуються лише до боргів за кредитами. Насправді природа заборгованості майже не має значення. Підставою для відкриття виконавчого провадження може стати будь-яке судове рішення: борги за кредитами, комунальними послугами, розписками, договорами позики, відшкодування шкоди після ДТП та інші майнові вимоги.

Що змінив воєнний стан

Всупереч поширеній думці, запровадження воєнного стану не призвело до повного припинення виконавчих проваджень. Судові рішення продовжують виконуватися, а державні та приватні виконавці й надалі здійснюють свої повноваження. Однак законодавство передбачає низку спеціальних обмежень.

Зокрема, виконавчі дії не здійснюються щодо майна на тимчасово окупованих територіях або в районах активних бойових дій. Окремі гарантії встановлені для військовослужбовців — під час воєнного стану та протягом року після його припинення закон обмежує можливість звернення стягнення на окремі категорії майна таких осіб. Крім того, якщо квартира є предметом іпотеки за споживчим кредитом, на період воєнного стану діють спеціальні обмеження щодо її примусової реалізації.

Арешт і продаж квартири — різні процедури

Часто можна почути, що після відкриття виконавчого провадження квартиру одразу забирають. Насправді спочатку виконавець може накласти арешт на нерухомість. Це ще не означає її втрати. Арешт лише не допускає відчуження — власник не зможе продати, подарувати чи переоформити житло, але продовжує в ньому проживати.

Продаж нерухомості відбувається лише тоді, коли борг не погашений, а іншого майна для виконання рішення недостатньо. Тоді виконавець ініціює процедуру примусової реалізації. Варто пам'ятати: реєстрація дитини в квартирі не створює абсолютного захисту від звернення стягнення. Суд оцінює реальні обставини — чи справді дитина проживає за цією адресою, чи має інше житло, чи не було реєстрації фіктивною.

Які рахунки не можуть арештувати під час воєнного стану

Під час воєнного стану виконавці мають право накладати арешт на рахунки боржників, але закон передбачає перелік захищених коштів. Відповідно до статті 73 Закону «Про виконавче провадження», стягнення не поширюється на:

• допомогу при народженні дитини;
• аліменти;
• допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами;
• виплати малозабезпеченим сім'ям;
• окремі державні соціальні допомоги;
• кошти на поховання.

Також не підлягають арешту кошти на спеціальних рахунках: виплати за програмою «єВідновлення», окремі рахунки внутрішньо переміщених осіб та інші спеціальні рахунки, режим яких визначений законом. Однак на практиці трапляються випадки, коли банк автоматично блокує весь рахунок без урахування походження коштів.

Що робити, якщо рахунок уже заблокували

Якщо людина виявила, що не має доступу до власних коштів, насамперед потрібно встановити підставу накладення арешту. Це можна зробити через банк, застосунок «Дія» або безпосередньо звернувшись до державного чи приватного виконавця. Також варто перевірити наявність виконавчого провадження через Єдиний реєстр боржників.

Після цього слід з'ясувати, чи не належать заблоковані кошти до категорії захищених законом. Якщо рахунок використовується для отримання зарплати, пенсії чи соціальної допомоги — потрібно отримати відповідну довідку в банку або за місцем роботи й подати її виконавцю разом із заявою про зняття арешту. Якщо виконавець відмовляється або не реагує — його дії можна оскаржити до суду чи Міністерства юстиції України.

Юристи також радять не вчиняти поспішних дій із переоформленням майна після виникнення боргу. Якщо буде встановлено, що договір уклали виключно для уникнення виконання судового рішення, його можуть визнати недійсним, а майно повернути боржнику. Водночас закон не забороняє сторонам домовитися про реструктуризацію заборгованості, укласти мирову угоду або звернутися до суду із заявою про відстрочку чи розстрочку виконання рішення.

Раніше портал Знай повідомляв, через борги за комуналку заберуть зарплату, пенсію або квартиру.

Також наш портал інформував, в українців масово відбирають житло за борги.