Серпень в Україні — це не лише пік літньої спеки, а й пора трьох Спасів поспіль. Медовий, Яблучний та Горіховий — свята, які сягають корінням у глибоку давнину й поєднують церковні канони з народними звичаями. Але після того як Православна церква України перейшла на новоюліанський календар, виникла плутанина: одні віряни дотримуються старих дат, інші — нових.
Чому дати Спасів різняться: два календарі
До вересня 2023 року ПЦУ, як і більшість православних церков, послуговувалася юліанським календарем. За ним Медовий Спас припадав на 14 серпня, Яблучний — на 19 серпня, а Горіховий — на 29 серпня. Після календарної реформи ПЦУ перейшла на новоюліанський календар, який збігається з григоріанським у датах нерухомих свят. У результаті всі три Спаси змістилися на 13 днів раніше — тепер це 1, 6 і 16 серпня відповідно.
Однак частина парафій, зокрема ті, що належать до УПЦ (МП), продовжують дотримуватися старого стилю. Тому в різних храмах Спаси можуть освячувати в різні дні. Як повідомляє видання «Конкурент», у 2026 році більшість вірян ПЦУ орієнтуватимуться саме на нові дати.
Медовий Спас — 1 серпня (або 14-го за старим стилем)
Перший зі Спасів також називають Маковієм, Маковим або Спасом на воді. Церковна назва — Походження Животворчого Хреста Господнього. Цього дня в храмах освячують мед нового врожаю, воду, мак і трави. У народі вірили: саме після Маковія бджоли перестають носити мед, тож пасічники поспішали зібрати останній урожай.
Традиційно на Медовий Спас готують обрядовий маковійчик — букет із польових квітів, макових голівок, калини, чорнобривців та колосків. Його освячують у церкві й зберігають удома як оберіг до наступного року. На стіл подають пісні страви з медом і маком — коржі, млинці, узвар.
Яблучний Спас — 6 серпня (19-го за старим стилем)
Другий і найурочистіший із трьох — Яблучний Спас, приурочений до свята Преображення Господнього. У народі його називають Великим або Святим. Головна традиція — освячення плодів: яблук, груш, слив, винограду. До цього дня, за народним повір'ям, їсти яблука нового врожаю не годилося — особливо суворо цього правила дотримувалися жінки, які втратили дітей.
Після освячення фруктами пригощали рідних, сусідів і нужденних. Вважалося: що більше людей отримає часточку освяченого яблука, то багатшим буде наступний урожай. Окрім плодів, у церкві освячували пшеничні колоски, хліб, трави й мед. Господині пекли пироги з яблуками, варили варення й узвари.
Горіховий Спас — 16 серпня (29-го за старим стилем)
Третій, Горіховий Спас, завершує серпневу трійцю. Його ще називають Хлібним, Полотняним або Спасом на полотні. Церковна назва — Перенесення Нерукотворного образу Господнього. До цього часу достигають лісові горіхи, тож їх несуть до церкви на освячення разом із хлібом із молодого зерна.
Історично Горіховий Спас збігався із закінченням жнив. У селах пекли перший хліб із борошна нового врожаю, влаштовували ярмарки, співали обрядових пісень. Освячували також тканини, рушники й одяг із натуральних матеріалів. Вважалося, що горіховий прутик, освячений цього дня, відганяє нечисту силу — його клали під поріг або вішали біля вхідних дверей.
Що не можна робити на Спаса: головні заборони
На всі три Спаси діють схожі обмеження. Церква закликає утриматися від сварок, лихослів'я, важкої фізичної праці та гучних розваг. У Медовий та Яблучний Спас дотримуються Успенського посту, тож страви мають бути пісними — без м'яса, молока та яєць. На Горіховий Спас піст уже завершується, тому стіл може бути щедрішим. Головне правило — не починати день із неосвячених плодів: спершу варто відвідати богослужіння, а вже потім сідати до столу.
Раніше портал Знай повідомляв, що святять на Маковія: повний список для кошика, традиції та головні заборони.
Також наш портал інформував, дощ на Мокрини — добра прикмета: церковне свято 19 липня, традиції та головні заборони.
Більше деталей читай у матеріалі: церковне свято 18 липня: кого вшановує ПЦУ, традиції та заборони.