"Не ТЦК" на лобовому склі: 260 нападів на військкомати — чому українці воюють у тилу

У лютому 2022 року українці стояли в багатогодинних чергах біля військкоматів, пропонували хабарі, щоб потрапити на фронт, а 25-річним хлопцям доводилося буквально пробиватися на передову — тоді призовний вік починався з 27 років, і не всіх брали. У 2026 році ситуація виглядає зовсім інакше: фронтовики клеять на свої машини наліпки «Не ТЦК», натовпи перевертають службові авто військкоматів, а жінки відбивають затриманих просто на вулицях.

Як повідомляє «Новини N» із посиланням на матеріал «Української правди», соціологи, аналітики та військові відновили хронологію цього тяжкого надлому між суспільством та армійською системою.

Від романтизму до корупційних скандалів

Перші місяці повномасштабної війни — це доба добровольців. ТЦК працювали цілодобово, у три зміни, відбираючи наймотивованіших і найздоровіших. Однак романтизм 2022 року швидко розвіявся після перших невдач на фронті та гучних корупційних скандалів — зокрема історії з «яйцями по 17 гривень». Довіра до системи почала падати, а страх застрягти на війні назавжди — зростати.

Переломним став літній контрнаступ 2023 року: резерви виснажилися, потік добровольців вичерпався остаточно. Повістки стали єдиним способом поповнювати бригади. А масла у вогонь підлило розслідування про начальника Одеського ТЦК Євгена Борисова, сім'я якого скупила іспанську нерухомість на мільйони доларів. У відповідь влада звільнила всіх обласних військкомів, замінивши їх бойовими офіцерами після поранень. Але нові люди не знали системи — з мобілізацією почалися серйозні проблеми.

Високопоставлене джерело у Силах оборони тоді констатувало: «90% резервістів, яких ми почали призивати за повістками, не хотіли воювати, зокрема через корупцію у ТЦК».

«Бусифікація»: як це працювало

У 2024 році, коли запрацювала вимога оновити дані, ТЦК отримали жорсткі плани від Генштабу. Почалася епоха масових затримань просто на вулицях, примусової посадки в мікроавтобуси та експрес-комісій ВЛК — учорашні «обмежено придатні» за добу перетворювалися на абсолютно здорових. Символом цього періоду стала річка Тиса, яку сотні чоловіків долали, ризикуючи життям, аби втекти з країни. Десятки людей загинули.

За один лише 2024 рік омбудсмен отримав понад 3 000 скарг на дії ТЦК, а рівень недовіри до військкоматів перевищив 60%.

Відкрита війна в тилу

До 2025–2026 років ситуація загострилася до краю. У розшуку за неявку опинилося близько 2 мільйонів людей. За останні півтора року лише в зоні ОК «Північ» зафіксували 167 випадків нападу на співробітників ТЦК, а на Волині — 93 випадки. Разом це 260 нападів — і це тільки офіційні цифри.

Перехожі, особливо жінки, почали буквально відбивати затримуваних, бити вікна у службових машинах та нападати першими. Фронтовики, які приїжджають у тил, змушені клеїти на свої авто наклейки «Не ТЦК», щоб їх не спалили або не розбили. Як пояснив виконавчий директор КМІС Антон Грушецький: «Довіра до ТЦК швидше відбиває довіру до процесів у державі. Люди незадоволені корупцією і тим, що черга на мобілізацію дійшла до них, а не до дітей депутатів».

Точкою кипіння став липень 2026 року у Львові: розлючений натовп заблокував та перевернув службовий автомобіль військкомату. Лише після цього вище керівництво країни публічно визнало катастрофу в тилу.

Що робить влада і чи можна повернути довіру

Наразі ДБР та Генштаб запустили спецоперацію «Чесний призов»: тривають масові обшуки, викриваються схеми з фіктивними бронями та хабарами. Але експерти попереджають: простими кадровими перестановками довіри не повернути.

Що потрібно змінити

Для виходу з кризи державі доведеться зробити два фундаментальні кроки. По-перше, зробити систему бронювання прозорою — суспільство більше не повинно бачити в ній узаконений «відкуп» для багатих і привілейованих. По-друге, забезпечити реальну невідворотність покарання — і для тих, хто нападає на військових на вулицях, і для співробітників ТЦК, які перевищують повноваження та вдаються до фактичного викрадення людей.

Раніше портал Знай повідомляв, повістка після виключення з військового обліку: чи законний штраф ТЦК за неявку.

Також наш портал інформував, українців автоматично внесуть до баз ТЦК: нові правила військового обліку.

Більше деталей читай у матеріалі: ТЦК штрафує до 25 500 грн за мовчання про зміну даних — кого це стосується.