Київ готує тимчасові переправи через Дніпро на випадок, якщо ворог пошкодить або знищить мости столиці. Однак ці споруди не зможуть повноцінно замінити мости, а в разі масштабного удару самі опиняться під загрозою. Так оцінив ситуацію радник президента з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій «Флеш» (Бескрестнов), пише Главред.
Чому пороми не врятують столицю
Поромна переправа в масштабах Києва матиме умовно нульову пропускну здатність. За словами радника президента, її робота напряму залежатиме від наявності пірсів і під'їзних шляхів, а самі пірси залишатимуться вразливими для російських дронів Shahed і ракет.
Понтонні переправи мають свої обмеження. Вони потребують під'їздів і розв'язок, а в критичній ситуації можуть допомогти хіба що з доставкою важливих вантажів. «Мінус: порушується одним Шахедом», - пояснив Бескрестнов.
Він також наголосив, що якщо ворог зможе зруйнувати всі мости столиці, то переправи також не вціліють. Тому довгостроковим рішенням фахівець називає тунель під Дніпром - він потрібен Києву не лише як військовий об'єкт, а й для потреб міста. Будівництво за підтримки іноземних партнерів може тривати кілька років.
Що передбачає план із понтонними мостами
У столиці планують звести дві тимчасові конструкції як часткову альтернативу шести мостам через Дніпро. Кабмін ухвалив постанову про спрощену процедуру будівництва. На понтонні мости з державного бюджету виділили 1,2 млрд грн, ще 1 млрд грн додає Київ. Підготовчі роботи щодо під'їзних шляхів уже розпочалися.
Про це в інтерв'ю Телеграфу розповів народний депутат від «Слуги народу», заступник голови комітету Верховної Ради з питань транспорту та інфраструктури Володимир Крейденко. За його розрахунками, з урахуванням трьох-чотирьох місяців на складання конструкцій і старту робіт наприкінці жовтня переправи можуть з'явитися в лютому - на початку березня 2027 року.
Повністю замінити мости вони не зможуть. Через столичні мости щодня проходить близько 600 тисяч автомобілів, а завдання - пропустити понтонами хоча б половину цього потоку. На кожній переправі буде щонайменше по одній смузі в кожен бік, імовірно - по дві для легковиків.
«Я сумніваюся, що за допомогою двох мостів можна буде забезпечити 300 тисяч пропускної спроможності. Але як альтернатива і як план "Б" він має існувати і має будуватися. Адже ми бачимо, що ці удари по мостах уже носять системний характер», - пояснив депутат.
Які удари по мостах уже були
Останнім часом атаки на київські мости стали системними. У ніч на 7 листопада кілька російських ракет влучили в Північний міст: пошкоджено дорожнє полотно, контактну мережу тролейбусів та лінії електропередач. Раніше, у ніч проти 27 жовтня, окупанти вдарили по Південному мосту кількома балістичними ракетами. Як повідомив речник Повітряних сил Юрій Ігнат, пошкодження полотна можна відновити, але для цього потрібен час, а рух мостом закрили і для автомобілів, і для поїздів.
Ще 22 жовтня під час нічної атаки на столицю постраждали 15 людей: тоді пошкодили Південний міст, станцію швидкої допомоги та ресторан, а зелена гілка метро працювала частково.
Раніше портал Знай повідомляв, міст Патона не витримує навантаження: переправи потребують капремонту.