Земельна ділянка, яка роками стоїть необробленою, для багатьох виглядає як нічийна. Особливо в сільській місцевості виникає спокуса розширити город, засіяти поле чи поставити паркан ще до завершення всіх документальних процедур. Однак фактичне користування землею без належної правової підстави може обернутися не лише штрафом, а й кримінальною справою.
Як повідомляє адвокатське об'єднання «Репешко і партнери», закон чітко розмежовує адміністративну та кримінальну відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки. І межа між ними — це сума завданої шкоди.
Кримінальна відповідальність: стаття 197-1 ККУ
Стаття 197-1 Кримінального кодексу України передбачає відповідальність за фактичне використання ділянки без законної підстави, якщо цим завдано значної шкоди власнику. За частиною першою цієї статті порушнику загрожує штраф від 3 400 до 5 100 гривень (200–300 неоподатковуваних мінімумів) або пробаційний нагляд строком до двох років.
Значно суворіше карають тих, хто вже має судимість за аналогічне правопорушення, діє у складі групи, або зазіхає на особливо цінні землі чи ділянки в охоронних зонах. У таких випадках передбачене обмеження волі на строк від двох до чотирьох років або позбавлення волі на строк до двох років.
Самовільне будівництво — окремий склад
Якщо на самовільно зайнятій ділянці зводять будівлі чи споруди, покарання стає ще жорсткішим. Штраф сягає від 17 000 до 68 000 гривень (1 000–4 000 неоподатковуваних мінімумів). Альтернатива — пробаційний нагляд до трьох років або обмеження волі на той самий строк. У разі будівництва на особливо цінних землях чи повторного порушення — позбавлення волі від одного до трьох років.
Ключовий поріг для кримінальної справи — значна шкода. У 2026 році вона визначається на рівні понад 166 400 гривень (100 неоподатковуваних мінімумів по 1 664 грн).
Реальна справа: 27 тонн соняшника — державі
Показовою є постанова Верховного Суду від 2 квітня 2026 року у справі №930/2820/24. Чоловік самовільно зайняв земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної форми власності площею 17,3662 гектара на території громади. Упродовж кількох місяців він вирощував на ній соняшник, завдавши громаді збитків на 191 827,22 гривні.
Районний суд затвердив угоду про визнання винуватості: чоловік отримав штраф у розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів. Але найболючішим стало рішення щодо речових доказів — 27 220 кілограмів зерна соняшника конфіскували в дохід держави. Засуджений намагався оскаржити конфіскацію врожаю, стверджуючи, що вирощене є його власністю, однак Верховний Суд залишив вирок без змін.
Адміністративна відповідальність: коли шкода менша
Якщо завдана шкода не досягає 166 400 гривень, це не означає безкарності. Стаття 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлює: самовільне зайняття земельної ділянки тягне накладення штрафу на громадян від 170 до 850 гривень (10–15 неоподатковуваних мінімумів), а на посадових осіб — від 20 до 100 неоподатковуваних мінімумів.
Як не стати порушником: що треба знати
Юристи наголошують: самовільним зайняттям вважаються будь-які дії з фактичного використання земельної ділянки без відповідного рішення органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування про передачу її у власність або користування. Виняток — лише дії, які відповідно до закону є правомірними.
Важливий нюанс: якщо орган влади вже ухвалив рішення про передачу ділянки, але людина ще не отримала весь пакет документів — це не самовільне зайняття. Однак перелік таких рішень є вичерпним. Дозвіл на розробку проєкту відведення або рішення про погодження місця розташування об'єкта не дають права починати користуватися землею.
Як радять в адвокатському об'єднанні, перед тим як обробляти будь-яку ділянку, варто переконатися в наявності принаймні одного з трьох документів: рішення про передачу у власність, рішення про надання в користування чи оренду, або укладеного цивільно-правового правочину щодо цієї землі.