Працівник однієї будівельної компанії, щодо якої порушено провадження у справі про банкрутство, а потім відкрито процедуру санації, подав заяву на звільнення із займаної посади за власним бажанням. Причина звільнення – дев’ятимісячна заборгованість із виплати заробітної плати.
Позивач вказував, що внаслідок несвоєчасної виплати заробітної плати та непроведення остаточного розрахунку в день звільнення, відповідачем було грубо порушено його права, передає "borgexpert".
Господарський суд Херсонської області відкрив провадження у справі №923/1804/14 (923/126/20), і 18.06.2020 ухвалив рішення на користь позивача – про виплату нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за період з травня 2019 року по листопад 2019 року та з лютого 2020 року по квітень 2020 рок в сумі 67 705,06 грн.
03.07.2020 на виконання зазначеного рішення у справі №923/1804/14 (923/126/20) відповідач виплатив позивачу заробітну плату в повному обсязі. Виплачена сума не задовільнила колишнього працівника будівельної компанії, і він вдруге звернувся із позовом.
Лише $100 на місяць: адвокати беруться захистити ухилянтів від ТЦК, можна оформити підписку
В Україні посилять мобілізацію та укріплять міста: до чого слід готуватися
Більше жодних пільг: пенсіонерів змусять платити податок на землю
Пенсіонерів змусять повернути частину виплат державі
Він вимагав стягнення з колишнього роботодавця додаткових виплат:
- середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні за три місяці в сумі 24 141,97 грн;
- вихідної допомоги в розмірі тримісячного середнього заробітку в сумі 24 339,86 грн;
- компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати за період з травня 2019 року по червень 2020 року в сумі 2 185,75 грн з відрахуванням з цієї суми податків, зборів та обов`язкових платежів;
- моральної шкоди в сумі 42 360 грн.
Суд першої інстанції відкинув вимоги в частині стягнення середнього заробітку, вихідної допомоги, значно зменшив компенсацію втрати частини заробітної плати, а щодо моральної шкоди, то дійшов висновку, що достатнім є стягнення грошових коштів в сумі 3000 грн.
Суд апеляційної інстанції не підтримав наведені у позовній заяві вимоги. Та скоригував суми виплат, компенсацію втрати частини заробітної плати, у зв`язку з порушенням строків її виплати, визначив у сумі 1 759, 53 грн, а моральну шкоду обмежив у 10 000 грн.
Крапку у цьому питанні поставив Касаційний господарський суд у складі Верховного суду, який підтримав позицію суду апеляційної інстанції і виписав остаточну правову позицію у Постанові від 24 червня 2021 року в справі № 923\1804\14 (923\126\20).
Правова позиція Верховного суду
Щодо середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні, то ВС зазначає наступне:
- Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
- Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні встановлює стаття 117 КЗпП України. Так, у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
- Форма звернення працівника до роботодавця про проведення остаточного розрахунку з працівником при звільненні може бути виражена як шляхом звернення такого працівника із відповідним позовом про стягнення сум, які належать йому до виплати, так і шляхом подання відповідної заяви до роботодавця, яка містить таку вимогу. Апеляційним господарським судом у даній справі встановлено, що заява особи про звільнення від 18.03.2020 містить в собі вимогу про проведення з ним повного розрахунку по заробітній платі.
Щодо моральної шкоди, то Верховний Суд наголосив на тому, що:
- Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
- Статтею 237-1 КЗпП України визначено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
- Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань.
- При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
- Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
- Апеляційний господарський суд дійшов висновку, що обставини справи свідчать про те, що тривала відсутність заробітної плати вочевидь не могла не призвести до виникнення у особи моральних страждань з приводу неможливості самостійно забезпечити власні потреби. Колегія суддів Верховного Суду вважає висновки апеляційного господарського суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди в сумі 10 000 грн такими, що відповідають встановленим обставинам справи та вимогам законодавства, а також вимогам розумності та співмірності.
Щодо компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, ВС вказав:
- Компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством (стаття 34 Закону України “Про оплату праці”).
- Відповідно до статей 1, 2 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати” підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам.
- Встановивши порушення відповідачем строків виплати заробітної плати, відсутність в матеріалах справи доказів повної або часткової виплати позивачу компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, а також здійснивши відповідний розрахунок сум, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного та обґрунтованого висновку, про часткове задоволення позовної вимоги особи в сумі 1 759,53 грн компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.